Розробки заходів

Інтерактивне заняття

про гуманне та відповідальне ставлення до тварин

на тему: «Тварини - наші друзі»

Мета заняття: ознайомити дітей з професіями людей, які доглядають тварин (ветеринар, кінолог); закріпити знання про особливості догляду за котами та собаками, умови їх існування; формувати навички поведінки при зустрічі з безпритульними та домашніми тваринами на вулиці; розвивати пізнавальну та творчу активність, уяву, логічне мислення; поповнити словниковий запас дітей словами: адресник, притулок для тварин, кінолог, ветеринар, ветеринарна клініка; виховувати чуйне, гуманне та відповідальне ставлення до тварин.

Вид заняття: фронтальне.

Обладнання: проектор/телевізор.

Заняття супроводжується презентацією.

Хід заняття

- Доброго дня, діти! Коли я ішла до вас на гостини, то помітила біля дверей нашого садочка сліди, а отже до нас сьогодні хтось завітав в гості. Ви допоможете мені визначити, хто б це міг бути? (Відповіді дітей)

- Подивіться і скажіть, чиї це сліди? (Відповіді дітей)

- Дійсно, до нас сьогодні завітав ось такий чудовий песик.

- Давайте з ним познайомимось?

- Нашого гостя звуть Сірко. Він веселий, розумний, а головне - дружелюбний песик. Дітки, ви ж дружите з котиками та песиками? А підніміть руки, хто має домашнього друга?

- Я бачу, що у багатьох з вас дома живуть тваринки. А от Сірку цікаво, чи допомагаєте ви вашим батькам доглядати за домашніми улюбленцями? (Відповіді дітей)

- Молодці, дітки! А хто мені скаже, що господарям обов'язково треба робити при догляді за котиками та песиками? Ось, наприклад, Сірко підказав мені, що найголовніше - це нагодувати його. Як ви думаєте, що ще необхідно робити?

- Давайте поглянемо на екран і за допомогою підказок назвемо правила догляду за собаками.

Вихователь демонструє слайди і після роздумів дітей узагальнює відповіді.

- Отже, якщо в вашій сім'ї живе домашній улюбленець, то слід:

годувати його, наливати свіжу воду;

вигулювати песика, не забуваючи про поводок та «адресник» - це спеціальна пластинка, яка кріпиться до нашийника тварини та містить ім'я тварини і номер телефону господаря. Він неодмінно знадобиться, якщо собака випадково загубиться;

необхідно прибирати за своїм улюбленцем на вулиці, використовуючи спеціальні пакетики;

виділити дома місце, де тварину не будуть турбувати та покласти туди лежачок, на якому пухнастик зможе відпочивати;
якщо песик живе в будці, то її треба обов'язково утеплити, щоб собака не мерзнув;

грати та навчати командам (дресирувати);

доглядати за шерстю тваринки (розчісувати, купати).

Давайте подумаємо, які ж речі потрібні, щоб доглядати за домашніми котиками та песиками. Для цього пограймо у гру під назвою «Зоомагазин»

Дидактична гра «Зоомагазин»

Уявіть, що ми завітали до спеціального магазину, де продають все необхідне для тварин - до зоомагазину, тож допоможемо Сірку обрати необхідні речі для його друзів: котика та песика.
Я буду називати по черзі різні предмети, а ви повинні вибрати ті, які необхідні для догляду за тваринкою вдома. Якщо річ потрібна, ви повинні плеснути у долоні, якщо ні - схрестити руки.

І. Речі для котика

- миска; (так)

- намордник; (ні)

- корм; (так)

- лоточок; (так)

- шоколад; (ні; шкідливий для тварин)

- чашка; (ні)

- кігтеточка; (так, котикам обов'язково необхідно точити свої кігтики)

- м'ячик; (так)

- морозиво; (ні; шкідливе для тварин)

- олівці. (ні)

ІІ. Речі для песика

- нашийник; (так)

- цукерки; (ні; шкідливі для тварин)

- чай; (ні)

- лежак; (так)

- капелюх; (ні)

- будка; (так)

- корм; (так)

- спеціальний гребінець для розчісування; (так)

- намордник; (так)

- адресник; (так)

- телефон. (ні)

- Ось тепер ми маємо все необхідне для наших домашніх улюбленців. Але ж іноді пухнастики хочуть, щоб ми з ними погрались або дали їм щось смачненьке. Як ви вважаєте, як вони можуть дати нам знати про це? (Відповіді дітей)

Дійсно, тварини спілкуються з нами за допомогою рухів та звуків. Вони можуть притиснутись до наших ніг та потертися своїм тулубом об них або підняти лапку; котики можуть нявкати, а песики - гавкати
Давайте і ми трохи порухаємось як котик.

Фізкультхвилинка

Прошу всіх встати і виконувати зі мною такі рухи (повільно проговорювати кожен рядок віршика і показувати рухи, діти виконують рухи разом з вихователем):

Котик рано піднімався, - потягуються

Добре лапкою вмивався - руками вмивають обличчя

Нахилився вправо-вліво, - нахили вправ-вліво

Посміхнувся неквапливо. - усміхаються

Раптом десь зашаруділо - руки до обличчя, повороти головою

Лапками процокотіло. - наляканий вигляд, руки зігнуті в ліктях

притиснуті до тулуба

Швидко котик наш присів, - присідають

Мишку лапками схопив. - згинання розгинання пальців

Поруч муха задзижчала, - встати, помахи руками

Котика роздратувала. - руки в боки, роздратоване лице

Муха всіх відволікла, - повороти вправо-вліво

Мишка поки утекла! -руки в сторони, здивоване обличчя

Котик наш засумував -сумне обличчя

На лежак попрямував. -сісти на місця.

- Ну ось, котик не встиг впіймати мишеня і засумував.

- Діти, а як ви думаєте, чому ще тваринки бувають сумними? (Відповіді дітей)

- Правильно, можливо на них не звертають уваги, їх хтось образив. Бувають випадки, коли тваринка загубилась, і господарі не можуть її знайти. А бувають і такі безвідповідальні господарі, які навмисно виганяють тваринок жити на вулицю

- Так з'являються тварини, у яких немає домівки та люблячих господарів. Хто знає, як називають таких тваринок? (Відповіді дітей)

- Так, це безпритульні тварини.

- А як ви вважаєте, чи можна виганяти на вулицю домашніх тварин, якщо господарі ними вже награлись або якщо чотирилапі виросли неслухняними?

- Ви праві, ні в якому разі не можна виганяти своїх домашніх тварин на вулицю. Пам'ятайте «ми відповідальні за тих, кого приручили». Тому перед тим, як завести тваринку слід дізнатись, які умови догляду потребує обраний собака чи кіт, та подумати чи зможете ви забезпечити чотирилапому необхідні умови догляду. А для того, щоб собака не бешкетував, коли стане дорослим, слід виховувати його змалечку і обов'язково вигулювати два рази на день.

- Хто з вас бачив як господарі вигулюють своїх тварин? (Відповіді дітей)

- А чи знаєте ви як правильно поводитись при зустрічі з тваринами на вулиці? (Відповіді дітей)

- Якщо під час прогулянки на вулиці ви зустрічаєте безпритульних або домашніх собак чи котів, то необхідно

варто просто спокійно пройти повз тварину;
не боятися (собаки відчувають страх людини, це їх дратує і вони можуть нападати);
не робити різких рухів, не замахуватись на тваринку, нічого не кидати в її сторону;
не підходити до собаки чи кота та не гладити його (гладити домашнього собаку можна лише з дозволу господаря тварини, коли він перебуває поруч).

- Сірко, який сьогодні завітав до нас у гості, раніше жив у притулку. Це спеціальне місце, де живуть тварини, які не мають господаря . Проживають вони там, поки для них не знайдуть нові сім'ї. В притулках тварин годують та слідкують за їх здоров'ям. Але не зважаючи на це, притулок не замінює котикам та песикам справжньої домівки з турботливими господарями. Нашому песику пощастило, і його забрали в люблячу родину.

- Та уявляєте, цієї зими наш Сірко захворів. Він був млявий, постійно спав та нічого не їв . Дбайливі господарі одразу відвели його до спеціального лікаря, який його оглянув та призначив лікування. А хто з вас знає, як називають лікаря, який лікує тварин? (Відповіді дітей)

- Правильно, це - ветеринар. Він працює у ветеринарній клініці.

- А чи пам'ятаєте ви, який казковий герой лікував тварин? (Відповіді дітей) Так, правильно, це був Доктор Айболить. Отже, Доктор Айболить був за професією - ветеринар.

- Поки Сірко хворів господарі його дуже жаліли і все йому дозволяли. Він робив що йому заманеться і став дуже неслухняним та вередливим.

- Щоб Сірко не бешкетував та краще розумів своїх господарів, з ним почав займатися справжній спеціаліст та знавець собак - кінолог Кінолог навчає песиків різним командам, тобто дресирує.

Ось які команди вивчив наш друг:

1) «Сидіти».

2) «Лежати».

3) «Апорт» («Дай»).

- А ви запам'ятали, хто навчив нашого Сірка виконувати ці команди? Як називають людину, яка дресирує собак? (Відповіді дітей). Так, молодці діти, це - кінолог.

А хто запам'ятав як правильно назвати лікаря, який лікує тварин? Хто допоміг нашому гостю одужати? (Відповіді дітей) Так, правильно, це - ветеринар.

- Зараз Сірко вже повністю одужав та не бешкетує. Він дуже любить своїх господарів та розуміє їх команди. Ось таке насичене, цікаве та щасливе життя у нашого друга!

- А давайте побажаємо, щоб усі тваринки мали таких люблячих та відповідальних господарів.

- І на останок ми з вами пограємо у цікаву музичну гру «Звукарик».

Музична гра «Звукарик»

- Зараз я буду вмикати пісеньки чи мелодії з відомих мультфільмів про тварин, а ви повинні відгадати, з якого мультфільму ця мелодія. Тож, уважно слухаємо:

Вихователь вмикає по черзі музику, згідно з переліком і після відповіді дітей, показує слайд з правильною відповіддю.

1. Вольт

2. Кошеня на ім'я Гав

3. Кіт Леопольд

4. Канікули у Простоквашино

5. Леді і Бродяга

6. Бобік в гостях у Барбоса

7. Щенячий патруль

- Молодці, діти, тепер ми з Сірком впевнені, що ви знаєте як піклуватись про домашніх улюбленців і ніколи не будете ображати тваринок [Слайд 30].

- Вам сподобалось сьогоднішнє заняття? Я дуже рада(ий).

(За бажанням педагога) Пропоную вам після нашого заняття намалювати тваринку, яка проживає у вас вдома або яку ви мрієте мати.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ

Оповідання

Біла мисочка в блакитний горошок

«Ось і настав новий день, а чарівна миска знову не у мене», - зітхнула Фоксі, сидячи у вольєрі притулку.

Вже другий місяць поспіль собачка по кличці Фоксі живе у притулку та мріє про власну домівку і люблячих господарів. Та поки їй не щастить. Чого вона тільки не робила: і слухняно сиділа, і лащилась, і виляла хвостиком зі всієї сили - нічого не допомагало.

«Сьогодні, як тільки відкриють вольєр та випустять мене на прогулянку, спробую стрибнути на руки тому хлопцю з добрими очима в жовтому шарфі.

Він до мого вольєра аж двічі підходив, напевне, забере мене додому, - міркувала Фоксі в очкуванні прогулянки. - А якщо і цього разу мене не заберуть, то вже точно вся справа у чарівній мисочці».

Справа в тому, що Фоксі помітила, що вже двічі до нових домівок забрали хвостатих саме з тих вольєрів, де стояла особлива біла мисочка в блакитний горошок. Як тільки черговий песик їхав з притулку до нової домівки, його чарівну мисочку ставили іншому чотирилапому, але Фоксі поки що не щастило.

Ось і зараз, як не стрибала Фоксі на хлопця у жовтому шарфі, як не тягнула його пограти, той обрав не її, а маленького кудлатого цуцика, якому останньому дісталась щаслива мисочка.

Після прогулянки Фоксі повернулась до свого вольєра та з нетерпінням чекала, коли ж будуть обирати нового господаря білої мисочки в блакитний горошок. Більш за все наша героїня сподівалась, що цього разу пощастить саме їй.

І ось настала ця відповідальна мить, господарка притулку зайшла до вольєра, де ще зранку сидів кудлатий чорний цуцик, взяла чарівну мисочку і попрямувала прямісінько до Фоксі. Не можна передати словами, як раділа в ту хвилину Фоксі, як вона ставала на задні лапки та виляла хвостиком, і не могла стримати швидкий стукіт свого серця.

Коли до вольєра Фоксі залишалось декілька кроків господарка притулку несподівано оступилась, похитнулась та випустила мисочку з рук. Мисочка дзвінко та шумно впала і розкололась на дві частини.

«Ой, як шкода, така була гарна мисочка в блакитний горошок», - сказала господарка.

Фоксі не могла повірити в те, що сталось, вона сподівалась, що не все ще втрачено, що мисочку склеять. Але господарка тільки підняла шматочки мисочки та викинула їх у смітник.

Того дня разом з чарівною мисочкою в блакитний горошок розбились всі сподівання Фоксі дочекатись свого нового господаря. Йшов час, з дерев опало листя, прийшла осінь.

Під час чергової прогулянки Фоксі почула веселий сміх дівчинки та хлопчика, які разом з батьками приїхали до притулку, щоб пограти з тваринами.

Натхненна радісним настроєм дітей Фоксі взяла у пащу свій улюблений м'ячик та побігла до малечі. Діти одразу зрозуміли, що їм пропонує пухнаста красуня, і розпочали веселу гру.

Через деякий час дітей покликали батьки і вони, погладивши Фоксі та кинувши їй останній раз м'ячик, побігли до дорослих. У цей момент Фоксі згадала про розбиту мисочку, опустила голову та хвостик, повернулась до свого вольєра і лягла на підлогу.

«Ех, якби в мене була чарівна мисочка», - подумала Фоксі, заплющуючи очі.

«Ось, ось вона, - почула знайомі дитячі голоси крізь сон Фоксі. - Це вона, давайте заберемо її, будь ласка. Вона найкраща!»

Фоксі не могла повірити своїм вухам, невже діти говорять про неї. Їй було лячно відкрити очі та побачити, що сім'я стоїть біля сусіднього вольєра.

«Її звуть Фоксі, вона потрапила до нас три місяці тому», - говорила господарка притулку.

По-тихеньку Фоксі почала розплющувати очі. Перед її вольєром стояли ті самі діти з батьками.

«Вона прокинулась, можна ми заберемо її додому вже зараз? Будь ласочка...», - загомоніли діти.

Того ж вечора Фоксі поїхала до свого нового дому з її люблячою родиною.

Та найбільший сюрприз чекав на Фоксі вдома. На кухонній підлозі вона побачила приготовану для неї білу мисочку у блакитний горошок.

«Все-таки мені допомогла саме чарівна мисочка», - подумала Фоксі.

Напевно, Фоксі б дуже здивувалась, якби дізналась, що насправді її нова мисочка мала зовсім не блакитний горошок, а фіолетовий. А Фоксі, як і всі собаки, бачила його блакитним через особливості собачого зору.